Головна > Всі новини > Анонси > «Монстр на Подолі»: чи можна змусити забудовника знести «зайві» поверхи

«Монстр на Подолі»: чи можна змусити забудовника знести «зайві» поверхи

КМДА оскаржуватиме скандальне рішення суду

Київська влада готує апеляцію, що стосується столичного житлового комплексу «Поділ Престиж», більш відомого як «Монстр на Подолі». Нагадаємо: минулого тижня Окружний адміністративний суд дозволив ввести в експлуатацію скандальну споруду: рішення суду зобов’язує ДАБІ видати ТОВ «Пателі Лізинг» сертифікат на торгово-офісний комплекс, розташований на Нижньому Валу, 27–29.

Примітно, що подібне рішення супроводжувалося повною неготовністю ДАБІ відстоювати свої позиції в суді. Проблемний будинок уже кілька років перебуває в епіцентрі скандалу: забудовник замість обіцяних восьми поверхів звів 12, чим порушив архітектурний ансамбль.

Чому ж «Монстр на Подолі» взагалі з’явився і чи може місто змусити забудовника демонтувати «зайві» поверхи?

Як з’явилося рішення суду?

Місто готує апеляцію на рішення Окружного адміністративного суду. Про це розповів депутат Київради Валентин Мондрієвський. «Зараз юристи вивчають питання, і ми ухвалимо рішення, яке дасть можливість відстояти інтереси міста в цьому питанні», – сказав він.

Нагадаємо: ще влітку забудовник – компанія «Пателі Лізинг» – звернувся до Державної архітектурно-будівельної інспекції (ДАБІ) з метою здати будинок в експлуатацію, але отримав відмову на підставі браку необхідних документів. Крім того, інспектори скаржилися, що їх не допустили на об’єкт для проведення експертизи.

Після цього компанія звернулася до суду, де виявилося, що підстав для відмови у ДАБІ немає, бо вона:

  • не вказала, яких документів не вистачає для здачі об’єкта в експлуатацію;
  • не підтвердила докази, що інспектори не могли потрапити на об’єкт.

Як будувався «Монстр на Подолі»?

У 2005 році Київрада передала «Пателі Лізинг» земельну ділянку площею 0,35 га в оренду на п’ять років для будівництва житлово-офісного комплексу (рішення Київради № 843/3418). У 2010 році договір оренди продовжили.

У 2008 році затвердили проект, згідно з яким будинок на Нижньому Валу мав один підземний і вісім наземних поверхів: п’ять повних поверхів і три мансардних.

У листі – погодженні проєктної документації на будівництво (від 18.12.2009 № 15-14632) йдеться, що в разі внесення змін до архітектурного рішення, його документація має бути перезатверджена до початку будівництва з ГУ містобудування, архітектури та дизайну міського середовища КМДА.

У 2011 році компанія почала будівництво восьмиповерхівки, а в 2013-м, не погоджуючи зміни з містом, добудувала над нею ще чотири поверхи.

Чому не були затверджені зміни до проєкту?

У 2011 році набрав чинності Закон про містобудівну діяльність, який скасував подібну процедуру.

Тоді ж, у 2011-му, забудовник замовив експертизу, яка показала, що фундамент витримає надбудову, – і почав продавати квартири в новій споруді.

У 2012 році на підставі експертизи до дозвілу ДАБІ були внесені зміни, «які зафіксували» 12 поверхів. Але майже дворазове збільшення поверховості для будівлі в історичній зоні викликало хвилю громадських протестів.

У 2014 році почалася судова історія ЖК на Подолі.

У 2015-му Київрада не продовжила «Пателі Лізинг» договір оренди на землю.

Що буде далі?

Сьогодні в забудовника є рішення експертизи, проведеної в м. Кропивницькому, про неможливість демонтажу «зайвих» поверхів. Столична держадміністрація замовила зустрічну експертизу в Науково-дослідного інституті судових експертиз, який дійшов протилежного висновку.

Сьогодні існує безліч судових рішень – на користь як громадськості, так і забудовника.

Згідно з реєстром, власниками ТОВ «Пателі Лізинг» є Федір Пателі з Києва і Олег Токар із Дніпра. На ринку ж компанію пов’язують із бізнесменом Василем Антоновим.

Останнє рішення суду не можна вважати фіналом легалізації новобудови, вважає партнер KPD Consulting Law Firm Василь Кисіль. За його словами, воно може бути оскаржене протягом 30 днів, відведених на апеляцію, а потім – у Верховному Суді. Оскільки апеляцію має подавати ДАБІ, а вона зараз знаходиться в стадії реформування, то такий стан речей може зіграти на руку забудовнику.

«Теоретично оскарження можуть подавати інші особи, права яких порушені рішенням суду. У цьому випадку інтереси громади відстоює мер», – каже Василь Кисіль.

За словами юриста, старшого партнера адвокатської компанії «Кравець і партнери» Ростислава Кравця, виграти суд шанси в міста є. «Але місцева влада підіграє забудовнику», – переконаний він. У будь-якому разі для продовження розглядів потрібна політична воля.

Нагадаємо: в історії України відомо лише два випадки демонтажу незаконних будівництв. Так, на початку 2015 року КМДА наказала компанії «Інтергал буд» Володимира Зубика знести верхні поверхи у споруджуваного в столиці будівлі за адресою Десятинний провулок, 3–5. А у квітні 2019 року було знесено семиповерховий будинок на вул. Личаківській у Львові, визнаний незаконним і аварійним.

Джерело